Сімнадцятого жовтня 2025 року в Інституті відбувся круглий стіл «Правове забезпечення основ національної безпеки України в умовах війни: проблеми теорії та правозастосування». Захід об’єднав представників провідних наукових установ, закладів вищої освіти та практичних інституцій. Модерував круглий стіл д.ю.н., доц., завідувач відділу дослідження проблем кримінального права Олександр Пащенко.
Звертаючись із вступним словом до учасників, д.ю.н., проф., Президент НАПрН України, академік НАПрН України Володимир Журавель наголосив, що повномасштабне вторгнення РФ стало найсерйознішим викликом для України за часи незалежності, тим самим поставивши перед державою та науковою спільнотою нові, безпрецедентні завдання. Академік підкреслив, що в нинішніх умовах надзвичайно важливими формами наукової діяльності є розробка фундаментальних досліджень, участь у правотворчій і правозастосовній діяльності та проведення заходів, спрямованих у тому числі на правове забезпечення охорони основ національної безпеки в умовах війни. Він закцентував, що цей круглий стіл є одним із прикладів такої важливої наукової активності.
Із вітальним зверненням до наукової спільноти виступив також д.ю.н., проф., академік НАПрН України, радник при дирекції Інституту Вячеслав Борисов. Підкресливши актуальність наукових питань, що розглядаються під час цього заходу, він зазначив, що круглий стіл є логічним продовженням теми фундаментального дослідження «Теоретичні та правозастосовні проблеми кримінально-правового забезпечення основ національної безпеки та оборони України» відділу дослідження проблем кримінального права Інституту. Академік звернув увагу на те, що певні авторські напрацювання за цією темою будуть представлені під час доповідей у межах окремих секцій круглого столу та збірнику матеріалів, підготованого за результатами заходу.
Провідними спікерами першої секції – «Дискусія з питань кримінальної відповідальності за пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК)» – стали д.ю.н., проф., професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман Мовчан та д.ю.н., доц., завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Пономаренко. Роман Олександрович на прикладі кількох показових судових рішень продемонстрував недоцільність подальшого існування ст. 111-2 у тексті КК, наголосивши, що для кваліфікації дій, які нині підпадають під її дію, більш прийнятними видаються ст. 111 («Державна зрада») та ст. 111-1 «(Колабораційна діяльність») КК. Юрій Анатолійович, підтримавши позицію виключення ст. 111-2 із КК, водночас зауважив, що доки вона є чинною, ключовим питанням залишається її правильне тлумачення. У зв’язку з цим у своїй доповіді дослідник виклав проблеми її застосування, зокрема: невизначеність розташування ознаки, що характеризує державу агресора та її представника, в системі елементів складу кримінального правопорушення; можливість визнання Республіки Білорусь «державою-агресором»; визначення кола осіб, які можуть вважатися представниками держави агресора тощо.
У межах другої секції – «Правові наслідки посягань на основи національної безпеки України» – свої наукові міркування представили д.ю.н., проф., професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія» Микола Хавронюк та д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України, професор кафедри кримінального права Національний університет «Одеська юридична академія» Вячеслав Туляков. Микола Іванович висвітлив питання кримінально-правових наслідків, пов’язаних із судимістю. Для наочності усі загально-правові обмеження, що випливають зі статусу особи, яка має судимість, науковець поділив на окремі групи. Підкреслив, що більшість із зазначених обмежень поширюються і на осіб, засуджених за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України; при цьому майже половина з них застосовується виключно за колабораційну діяльність. Продовжуючи тему, Вячеслав Олексійович презентував інформацію про можливість застосування пунітивної компенсації у чинному українському законодавстві. Зокрема, дослідник запропонував визначати її як додатковий вид покарання, що може застосовуватися, у тому числі, за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки. Критеріями визначення її розміру вчений назвав: обсяг загрози або завданої шкоди національній безпеці чи обороноздатності держави; обставини вчинення правопорушення; особа і майновий стан засудженого та його спроможність виконати зобов’язання.
Не менш жваве обговорення розгорнулося у межах третьої секції – «Загальна характеристика та відповідальність за окремі кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки», яку відкрив д.ю.н., проф., доцент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Андрій Лапкін із доповіддю з питань розуміння поняття «підривна діяльність» при кваліфікації державної зради. У своїй доповіді Андрій Васильович зазначив, що з огляду на оціночний характер цього поняття, ключовими критеріями при його визначенні мають бути такі: виявлення спрямованості злочинної поведінки на підрив основ національної безпеки України та заподіяння істотної шкоди в результаті таких дій. Окрім того має враховуватися також статус особи, інтенсивність та масштабність її дій.
К.ю.н., ст. дослідник, заступник директора з наукової роботи Інституту Дарина Євтєєва присвятила свій виступ окресленню проблематики розмежування посадового колабораціонізму та державної зради. Дослідниця наголосила, що ключовими ознаками відмежування одного правопорушення від іншого є: обсяг і характер діянь; їх спрямованість; місце вчинення діяння; вигодонабувач та санкції. Водночас Дарина Петрівна підкреслила, що зайняття особою посади у незаконних органах влади, створених та тимчасово окупованих територіях, та діяльність на цій посаді у межах своїх посадових функцій кваліфікуються лише за окремими частинами ст. 111-1 КК. За сукупністю зі ст. 111 КК відповідні дії можуть бути кваліфіковані у випадках, коли особа, обіймаючи відповідну посаду, вчинила дії, що виходять за межі її повноважень і підпадають під ознаки державної зради, або якщо в умовах окупації вона спочатку вчинила певні дії, що підпадають під ознаки державної зради, а вже потім зайняла відповідну посаду.
Д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України, повідний науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального права Інституту Михайло Шепітько та д.ю.н., проф., академік НАПрН України, радник при дирекції Інституту Вячеслав Борисов презентували спільний виступ, присвячений проблематиці протидії кібердиверсіям в Україні засобами кримінального права. Михайло Валерійович підкреслив, що починаючи із 2014 р., РФ вчинила низку небезпечних кібератак проти України, що суттєво вплинули на життєдіяльність населення та здатність держави здійснювати належну оборону від російської агресії. Учений зауважив, що за рівнем небезпеки та спрямованістю здійснення такі акти є суміжними з диверсійними діями, визначеними в ст. 113 КК, а тому в певних вітчизняних та іноземних джерелах характеризуються як кібердеверсійні. Вячеслав Іванович, зі свого боку, продовжив, що за своєю сутністю ст. 113 КК не може бути застосованою до таких діянь. Водночас наголосив, що небезпечне для суспільства явище кібердиверсій набуло достатньої та необхідної соціальної обумовленості, щоб бути визнаним кримінальним правопорушенням. З огляду на це підтримав разом із Михайлом Шепітьком висловлену раніше у науці пропозицію про доповнення Кодексу ст. 1131 КК України, якій надати назву «Кібердиверсія».
Д.ю.н., доц., завідувач відділу кримінального права Олександр Пащенко окреслив деякі аспекти своєї доповіді з питань системно-правової несуперечливості кримінально-правової заборони, передбаченої ст. 114-1 КК України. Олександр Олександрович аргументував, чому утворення військових адміністрацій є законним рішенням та чому, відповідно, перешкоджання виконанню її розпоряджень та будь-яких інших рішень має кваліфікуватися за ст. 114-1 КК.
Четверту секцію – «Окремі питання правового забезпечення охорони національної безпеки України» – відкрив д.ю.н., проф., головний науковий співробітник ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», експерт ГО «Safe Ukraine 2030», радник SK «Security» Сергій Кудінов із доповіддю, підготовленою у співавторстві з д.ю.н., проф., професором кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського державного університету внутрішніх справ Русланом Шехавцовим. Сергій Сергійович розкрив окремі аспекти правового забезпечення розслідування злочинів в умовах воєнного стану, зокрема наголосив на значущості та ефективності використання OSINT-інструментів під час розслідування кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки (особливо такого їх різновиду, як колабораційна діяльність). З огляду на те, що чинне законодавство не містить приписів про такий інструментарій, запропонував увести відповідне поняття до КПК та ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», а також нормативно закріпити окремі положення про його використання.
Знаковим завершенням наукового заходу став виступ д.ю.н., проф., професора кафедри фундаментальних і галузевих юридичних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Ігоря Митрофанова, який навів деякі міркування щодо статусу Державної прикордонної служби України в умовах війни. Ігор Іванович звернув увагу, що в умовах збройної агресії статус цієї служби потребує переосмислення: вона має розглядатися як збройне формування спеціального призначення з правоохоронними функціями, що відображає її пріоритетну роль у складі сектору безпеки й оборони.
Активну участь у науковій дискусії взяли співробітники Інституту: к.ю.н., ст. дослідник, вчений секретар Наталія Нетеса; к.ю.н., доц., старша наукова співробітниця лабораторії дослідження проблем національної безпеки у сфері громадського здоров’я Тетяна Михайліченко та к.ю.н., старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального права Володимир Фєдосєєв.
Усі доповіді та виступи під час дискусії засвідчили високий рівень фаховості учасників та актуальність порушених ними проблем. Організатори заходу висловлюють щиру вдячність всім учасникам за наукову активність, плідний і конструктивний діалог.
За результатами роботи круглого столу планується підготовка та видання збірника матеріалів, з яким у подальшому можна буде ознайомитися у вкладці «Електронні джерела».
Огляд підготувала: Дар’я Куковинець
Українська
English
