Без рубрики – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса

Вийшов збірник матеріалів міжнародного круглого столу «Правові питання епідемічної безпеки під час воєнного стану»

Підсумком  роботи міжнародного круглого столу «Правові питання епідемічної безпеки під час воєнного стану», який відбувся в Інституті 16 червня 2022 р., стало видання збірника матеріалів.

Нагадаємо, що захід організовано з ініціативи Лабораторії дослідження проблем національної безпеки у сфері громадського здоров’я Інституту, Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, НДІ інтелектуальної власності НАПрН України та підтримки ГО «Асоціація фармацевтичного і медичного права» та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».

У виданні  висвітлено думки фахівців щодо міжнародно-правових стандартів забезпечення епідемічної безпеки та
правових засад протидії поширенню інфекційних захворювань в умовах війни, зокрема з питань управління ризиками, протидії поширенню ВІЛ/СНІДу та інших інфекційних захворювань, які передаються статевим шляхом, подолання наслідків епідемії COVID-19, прогнозування майбутніх проблем в умовах війни, інструментів права інтелектуальної власності в забезпеченні епідемічної безпеки під час війни, а також особливостей відповідальності за правопорушення проти здоров’я в контексті захисту населення від епідемічних хвороб під час воєнних дій.

Спільнота Інституту висловлює вдячність видавництву “Право” за верстку та макетування матеріалів заходу та особисто його директору Віктору Прудникову.

Ознайомитися зі збірником можна за цим посиланням. Окрім того, ще одним важливим результатом роботи круглого столу стала резолюція, яку можна переглянути за цим посиланням.

Вийшов друком Вип. 41 збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю»

Шановні колеги! Раді Вам повідомити про вихід у світ чергового випуску збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю».

Чим цікавий 41 номер випуску? Він наглядно демонструє, що питання конвергенції наук, зокрема, юридичної і високих технологій, є тим трендом, який уже визначає наше теперішнє життя. На сторінках журналу авторами розглядаються питання правової «оболонки» паритету атомів і бітів, дотримання правопорядку у пандемічний період, постпандемічного соціально-економічного апокаліпсису та багато інших важливих для нашого суспільства тем.

Традиційно у виданні представлені роботи молодих учених, масштаби задумів яких вражають, адже аспіранти беруться за розв’язання складних проблем, таких як методологічні засади дослідження принципу законності в кримінальному праві або попередження вторинної віктимізації у світлі завдань кримінального провадження. Також у науковому виданні ми взяли за правило популяризувати наукові «новинки», що викликали чималий інтерес у дослідницькому середовищі і належать до категорії «must read».

Все вищесказане – лише короткий огляд змісту наукового видання. Зі збірником наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю» можна ознайомитися, придбавши  його у видавництві «Право».

Харків у скорботі: місто прощається зі своїм очільником

Сімнадцятого грудня 2020 р. пішов із життя мер м. Харкова Геннадій Адольфович Кернес. З ім’ям цієї Людини вже тривалий час пов’язується відродження нашого міста, яке за останнє десятиріччя перетворилося із сірого пострадянського обласного центру на прогресивний сучасний мегаполіс. Такі трансформації не лише приємно дивують гостей Харкова, а й породжують безмежне почуття гордості за найкраще місце для життя на 50й паралелі. 

Заслуги Геннадія Адольфовича за 10 років його роботи міським головою є визнаними й беззаперечними і на рівні харківської громади, і на рівні держави загалом.

Окремим здобутком програмного курсу на відродження нашого мегаполісу став апгрейд сфери безпеки громадян, зокрема й реалізація міжнародного проєкту “Безпечне місто”. До початку діджитал-ери безпекового простору також було зроблено чимало із благоутрою міста (реконструкція рекреаційних зон, розвиток інфраструктури, вирішення проблем вуличного освітлення та задоволення безлічі звернень громадян щодо покращення житлово-комунальних умов).       

Харків’яни будуть завжди пам’ятати Геннадія Адольфовича. Висловлюємо щирі співчуття з приводу утрати близьким та рідним.

16 днів проти гендерно зумовленого насильства

Що таке 16 днів? Кожен має право жити, працювати й навчатися в безпечному середовищі, вільному від насильства. Однак досі безліч людей в Україні і в усьому світі продовжують щодня стикатися з насильством за ознакою статі, гендерного самовираження або гендерної ідентичності.

16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства – це щорічна міжнародна кампанія, яка стартує 25 листопада в Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня – Всесвітнього дня захисту прав людини.

Шістнадцятидена кампанія охоплює такі важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок, оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.

  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера.
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: покоління рівності виступає проти зґвалтувань».

В Україні і в усьому світі насильство на гендерному грунті ще більше посилилося під час пандемії COVID-19. Гендерне насильство приймає різні форми, від фізичного до психічного, і завдає негативний вплив на добробут жінок і дівчаток, не дозволяючи їм повністю розкрити свій потенціал. За даними ООН, з березня 2020 р. значно збільшився рівень усіх форм насильства по відношенню до жінок, створивши «тіньову пандемію».

Майже половина (49%) жінок в Україні говорять, що вони піддавалися сексуальним домаганням. У всьому світі 86% жертв згвалтування і 78% потерпілих від  домашнього насильства – це жінки. В умовах карантину кількість дзвінків на Національну гарячу лінію щодо запобігання домашньому насильству збільшилося вдвічі.

У ці дні по всьому світу лунають заклики до спільнот: бути активістом проти гендерного насильства в своїх будинках, громадах, колективах; кинути виклик культурі і практиці, які увічнюють гендерну нерівність і жорстоке поводження з жінками і дітьми; зіграти свою роль у припиненні цього ганебного явища!

Пішов із життя Президент НАН України Борис Патон

19 серпня 2020 р. перестало битися серце Бориса Євгеновича Патона – Президента Національної академії наук України, першого Героя України.

Борис Євгенович – геній української та світової науки, який здобув славу у сфері електрозварювання, металургії і технології металів, автор понад 400 винаходів і тисячі наукових публікацій

Багато хто скаже, що пішла епоха, ні… набагато більше. Не стало людини, яка залишила помітний слід в історії, виховала плеяду учнів і підготувала  послідовників. Він прожив 102 роки цікавого і насиченого життя і залишив про себе світлу добру пам’ять на довгі роки.

Колектив Інституту висловлює глибокі співчуття родині, близьким і колегам Бориса Євгеновича.

Опубліковано матеріали науково-практичного онлайн "круглого столу" "Запобігання корупції у приватному секторі"

Шановні колеги!

За результатами проведеного 1 липня 2020 року науково-практичного онлайн “круглого столу” “Запобігання корупції у приватному секторі” опублікований збірник матеріалів. 

Із  сучасними практиками подолання корупції у приватному секторі, а також надзвичайно цікавими поглядами та науково-обгрунтованими висновками щодо проблемних питань правозастосування у цій сфері можна ознайомитися за посиланням. 

Вшановуємо пам’ять академіка Володимира Володимировича Сташиса

Цього року 10 липня академіку Володимиру Володимировичу Сташису виповнилося 95 років із дня народження (10.07.1925-02.11.2011).

Володимир Володимирович – видатна постать серед відомих правників України та багатьох зарубіжних країн. Він доклав багато зусиль становленню та розвитку в Україні Національної академії правових наук та став одним із засновників цього унікального наукового закладу, який із перших днів свого існування заявив про себе як про самобутню організацію вчених-юристів України.

Під керівництвом В.В. Сташиса – академіка-секретаря відділення кримінально-правових наук НАПрН України – вченими, що працюють в цьому відділенні, здійснювалися фундаментальні дослідження з питань кримінального права, забезпечення дотримання прав особи в сфері кримінальної юстиції, реформування чинного кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, поліпшення практики його застосування, запобігання та розкриття злочинів.

Володимир Володимирович визнаний Міжнародним біографічним центром (Велика Британія) одним із найбільш видатних інтелектуалів 20 століття, а місцева влада м. Харкова присвоїла йому титул – Почесний громадянин Харкова.

Наш Інститут з честю та гордістю носить ім’я засновника авторитетної наукової школи кримінального права і продовжує дотримуватися високих стандартів здійснення наукових досліджень! Вшановуючи пам’ять вченого, вчителя, організатора, в Інституті проведено низку наукових заходів, учасники яких ділилися теплими спогадами про академіка. Також на честь ювілею започаткований Конкурс імені академіка Володимира Сташиса.

За підсумками державної атестації Інститут визнано установою-лідером

У першому півріччі цього року Інститут пройшов державну атестацію.

Серед чотирьох класифікаційних груп експертна комісія віднесла Інститут до І (найвищої) класифікаційної групи, до якої входять наукові установи-лідери, що мають високий рівень отриманих результатів діяльності, визнання в Україні і світі, демонструють високий науковий потенціал та ефективно його використовують для подальшого розвитку, інтегровані у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів.

Під час процедури атестації враховувалися кадровий потенціал; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників; організація та рівень досліджень за певним науковим, науково-технічним напрямом; основні результати наукової і науково-технічної діяльності; міжнародне науково-технічне співробітництво; практична цінність результатів діяльності для держави; фінансово-економічна діяльність.

Класифікаційна група визначалася на підставі двох оцінок: класифікаційної (за об’єктивними показниками діяльності установи шляхом заповнення Інститутом електронної форми в інформаційно-аналітичній системі з отриманням певної оцінки) та рейтингової, яка визначалася експертною групою на підставі аналізу наданих установою відомостей, аналітичної записки та з урахуванням особливостей діяльності Установи, напрямів наукових досліджень та перспектив її розвитку як середнє арифметичне значення рейтингових оцінок, визначених кожним членом експертної групи, яка проводила оцінювання. Класифікаційна оцінка Інституту склала 3,87 балів, а рейтингова – 4,48 балів.

У результаті обидві оцінки відповідали діапазону значень І класифікаційної групи (3,81 балів – 5,0 балів) і тому експертна комісія автоматично віднесла Інститут до вказаної групи.

Для нас цей результат не був несподіванкою – ми очікували на нього і попередньо проведене самооцінювання підтверджувало наші сподівання. Водночас надзвичайно приємно, що незалежні експерти поставили високі оцінки показникам нашої роботи.

Особливо важливим для нас стало визнання установою-лідером напередодні 25-річного ювілею Інституту. Такий статус мотивує, надихає й водночас зобов’язує і позначає подальші висоти у майбутніх пошуках.

Висновок про результат державної атестації Інституту за результатами засідання експертної комісії затверджено наказом МОН України «Про результати державної атестації наукових установ» від 17.06.2020 р. № 817.

Посилання:

https://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/74773/

https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/atestatsiya-ustanov/2020/06/17/Zvedena%20tablytsya%20rezultativ.pdf

Аеросвітлина: Василь Білоус.

З 1го липня розпочато прийом документів вступників другої хвилі до аспірантури Інституту

З 1 по 17 липня 2020 р. в Інституті здійснюється прийом документів вступників до аспірантури другої хвилі (2020/2021 навчальний рік).

Запрошуємо всіх бажаючих вступити на навчання до аспірантури Інституту з відривом та без відриву від виробництва за науковою спеціальністю 081 – Право.

Навчання здійснюватиметься за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб – на умовах контракту. Термін навчання в аспірантурі – чотири роки.

Наукові напрями, за якими Інститут готує докторів філософії (PhD): кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право, кримінальний процес, криміналістика.

Вступники до аспірантури складають іспити зі спеціальності, іноземної мови та здійснюють презентацію науково-дослідницьких пропозицій чи досягнень.

Вступні випробування проводитимуться з 17 серпня по 10 вересня 2020 року.

Зарахування вступників здійснюється не пізніше 15 вересня 2020 р. 

Вступники до аспірантури подають заяву на ім’я директора Інституту, а також такі документи:

1) копію документа державного зразка про здобутий ступінь магістра або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, на основі якого здійснюється вступ до аспірантури, і додаток до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;

2) особову картку за формою «Особова картка державного службовця» (затверджену наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 156), засвідчену підписом керівника кадрової служби та печаткою за основним місцем роботи/навчання, з фотокарткою, на якій проставлена печатка цієї установи;

3) чотири кольорові фотокартки 3×4;

4) список опублікованих наукових праць (за наявності);

5) копію документа, що посвідчує особу та громадянство;

6) копія документа про зміну прізвища (у разі зміни вступником прізвища);

7) копію картки фізичної особи – платника податків;

8) копію військового квитка або посвідчення про приписку (для військовозобов’язаних);

9) копію сертифіката міжнародного зразка з іноземної мови (за наявності);

10) у разі потреби документ про визнання особи органами медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю;

11) реферат у зшитому вигляді або у пластиковій папці-швидкозшивачу чи копії наукових статей, опублікованих у наукових фахових виданнях України або відповідних виданнях за кордоном (не менше 2 статей), підготовлених у межах спеціальності 081 «Право».

 

Детальна інформація для вступників розміщена за посиланням.

Документи на прийом до аспірантури подаються за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 49. Телефони для довідок: (057) 715-62-07. Приймальня: (057)  715-62-08. 

Обмінюємося думками щодо напрямів реформування кримінальної юстиції

Науковці України 22 травня 2020 року «зустрілися» на платформі Zoom у рамках науково-практичного семінару з метою обговорення актуальних питань реформування кримінальної юстиції нашої держави. Організатором заходу став Львівський державний університет внутрішніх справ. Із вітальним словом до учасників звернулися проректор ЛьвДУВС, д.ю.н., проф. Ольга Балинська та декан юридичного факультету ЛьвДУВС, к.ю.н., доц. Іван Красницький.

Фото 1. Учасники конференції

Робота науково-практичного семінару відбувалася за напрямами:

  • проблеми реформування кримінального права;
  • реформування системи запобігання злочинності на сучасному етапі;
  • проблеми реформування кримінального процесуального права;
  • проблеми застосування криміналістичних знань у кримінальному провадженні;
  • використання можливостей судових експертиз у кримінальному провадженні.

Фото 2. Вітальне слово 

Із науковими доповідями виступили: д.ю.н, проф. Вячеслав Навроцький (Львівський державний університет внутрішніх справ), к.ю.н., доц. Олена Харитонова (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), д.ю.н., доц. Володимир Шаблистий (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ), д.ю.н., проф. Ірина Гловюк (АО «Barristers») та ін.

Фото 3. Виступ Олени Харитоної

Науковці Інституту підтримали захід поданням тез наукових доповідей та активною участю в онлайн дискусії

Фото 4. Виступ Ірини Гловюк