Category: Новости

Протягом 15–17 липня 2026 року старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Інституту Микола Пашковський виступив спікером на трьох заходах цьогорічного Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя, організованого Центром громадянських свобод. Заходи були присвячені гармонізації українського кримінального законодавства з міжнародним кримінальним правом.

П’ятнадцятого липня науковець взяв участь у брифінгу «Як Україна каратиме за міжнародні злочини: презентація нового законопроєкту», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі. Учасники представили законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, спрямований на удосконалення законодавства щодо відповідальності за міжнародні злочини та його гармонізацію з Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Законопроєкт підготовлено Міжвідомчою робочою групою при Офісі Генерального прокурора, до складу якої входить представник Інституту.

Під час обговорення Микола Пашковський наголосив, що ухвалення законопроєкту не завершить процесу гармонізації: міжнародне кримінальне право продовжує розвиватися, а його належна імплементація потребує не лише законодавчих, а й організаційних, інституційних та практичних змін. Разом із ним у брифінгу взяли участь професор Костянтин Задоя, прокурор Станіслав Петренко та адвокатка Аліна Павлюк; модерувала дискусію виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Шістнадцятого липня фахівець Інституту долучився до конференції «Десятиріччя спроб та помилок: проблеми та перспективи гармонізації кримінального законодавства України з міжнародним кримінальним правом». У межах сесії запитань і відповідей «Проєктуючи справедливість: академічний вимір гармонізації кримінального законодавства України з міжнародним кримінальним правом» він разом із професорами Миколою Хавронюком та Костянтином Задоєю обговорив сучасний стан гармонізації національного кримінального законодавства з міжнародним кримінальним правом. У центрі дискусії були, зокрема, оцінка досягнутого Україною рівня гармонізації станом на червень 2026 року; вплив усталених доктринальних концепцій, юридичних конструкцій і термінології українського кримінального права на цей процес; а також складнощі, пов’язані зі специфікою міжнародного кримінального права — багатоманітністю його джерел, відсутністю Загальної частини у традиційному для національних правових систем розумінні та поєднанням правових концепцій, що походять із різних правових традицій.

Сімнадцятого липня в межах другого дня конференції науковець разом із професором Олександром Маріним та прокурором Станіславом Петренком провів воркшоп «Аналізуючи законопроєкт: воєнні злочини проти власності». Учасники проаналізували проблемні питання застосування чинної статті 438 Кримінального кодексу України та положення запропонованої законопроєктом статті 438-1, зосередившись на кримінально-правовій кваліфікації воєнних злочинів проти майна та узгодженні національного законодавства з міжнародним кримінальним і міжнародним гуманітарним правом.

Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя — щорічна ініціатива Центру громадянських свобод, яка об’єднує українських та міжнародних експертів, представників державних органів, наукової спільноти та громадянського суспільства для обговорення актуальних проблем міжнародного кримінального правосуддя. Сайт заходу — https://justiceweek.ccl.org.ua

Протягом 23–25 червня 2026 року старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Інституту Микола Пашковський разом з іншими національними та міжнародними експертами провів серію тренінгових сесій для українських адвокатів, прокурорів та суддів у Мукачеві.

Захід, організований за підтримки міжнародних експертів та міжнародної неурядової організації, був присвячений питанням кваліфікації міжнародних злочинів, особливостям кримінального провадження in absentia, доказування та використання інформації з відкритих джерел як доказів, а також етичним викликам для адвокатів у справах про воєнні злочини.

Микола Пашковський модерував тренінг та провів такі сесії:

• «Кваліфікація воєнних злочинів, геноциду та злочину агресії за кримінальним законодавством України»
• «Особливості доказування у справах щодо воєнних злочинів»
• «Використання цифрової інформації з відкритих джерел у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів»

Тренінг був спрямований на підвищення ефективності здійснення захисту під час досудового розслідування та судового розгляду міжнародних злочинів в Україні.

Участь представника Інституту у міжнародних тренінгах сприяє обміну досвідом та розвитку професійних стандартів у сфері кримінальної юстиції.

У НДІ ВПЗ відбулася заочна наукова конференція “Війна та злочинність в Україні: від концептуалізації до прогнозування повоєнних трансформацій” (14 травня 2026 року). Організатором заходу став відділ кримінологічних досліджень установи. Робота Оргкомітету відбувалася під керівництвом д.ю.н., проф., засл. діяча науки і техніки, директорки Владислави БАТИРГАРЕЄВОЇ.

У конференції взяли участь понад 30 учасників. Окрім установи-ініціатора заходу, участю були представлені: Національна академія Служби безпеки України, Харківський національний університет внутрішніх справ, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Маріупольський державний університет, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Інститут економіки та права Класичного приватного університету, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Інститут професійного розвитку Пенітенціарної академії України.

Робота конференції відбулася за двома дискусійними панелями. Дискусійна панель «Кримінологічна теорія, політика, законодавство та діяльність під час та після війни в Україні» представлена результатами теоретичних та емпіричних досліджень кримінологів України щодо сучасного стану злочинності та прогнозам змін у криміногенній обстановці у період післявоєнної відбудови. У межах дискусійної панелі «Актуальні питання сучасної соціальної практики: міждисциплінарна панорама» презентовані наукові здобутки фахівців із кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого права, присвячені розробці злободенних питань, таких, як: удосконалення чинного законодавства, проблеми кримінально-правової кваліфікації та впровадження позитивного зарубіжного досвіду у національну правозастосовну практику.

Науковий доробок учасників конференції висвітлено у збірнику матеріалів, з яким можна ознайомитися у відкритому доступі на сайті НДІ ВПЗ у розділі «Збірники матеріалів наукових заходів» вкладки «Інфопідтримка» або за лінком.

Новину підготувала: старший науковий співробітник,

к.ю.н., ст. досл. Аліна Калініна

Спільноту Інституту сколихнула трагічна новина. Дев’ятнадцятого червня 2026 р. від атаки російського дрону на цивільний автомобіль в м. Харкові загинув випускник аспірантури  та колишній науковий співробітник Інституту Микита Сенаторов.

Микита Валерійович  на початку 2000-х років був аспірантом Інституту в межах першого набору за державним замовленням,  а після захисту кандидатської дисертації чимало років працював у секторі дослідження кримінально-правових проблем. Далі він займався адвокатською та правозахисною діяльністю, зокрема у 2012 р. заснував громадську організацію “Центр захисту демократії та права”.

Захистивши у 2005 р.  кандидатську дисертацію на тему «Потерпілий від злочину в кримінальному праві» (науковий керівник – д.ю.н., проф. Вячеслав Борисов), Микита Сенаторов опублікував за її підсумками однойменну монографію в 2006 р. Слід відзначити, що у цій роботі Микитою Валерійовичем були висловлені ідеї, які є актуальними, підтримуються та розвиваються вченими-правниками навіть через двадцять років після видання праці.

Співробітники Інституту висловлюють співчуття сім’ї, близьким та рідним Микити Валерійовича. Впевнені, що його науковий доробок та результати правозахисної роботи увіковічать його ім’я в спільноті правників. 

Шістнадцятого червня 2026 р. Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань України категорії «Б», до якого включено збірник наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю».

Цьогоріч Перелік сформовано за оновленими, посиленими правилами, які підвищують вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, процедури рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації. Тому включення збірника до оновленого Переліку — це не формальне продовження попереднього статусу, а підтвердження відповідності видання сучасним стандартам наукової комунікації.

Видання, включені до оновленого Переліку, вважаються фаховими з 1 червня 2026 р. до 1 червня 2029 р.

Збереження фаховості «Питання боротьби зі злочинністю» – спільна перемога та вагоме досягнення всього колективу: головного редактора (д.ю.н., проф. Владислави Батиргареєвої) та членів редакційної колегії, відповідального секретаря (к.ю.н., ст. досл. Дар’ї Клепки), авторів, рецензентів, наукових консультантів і всіх, хто долучається до розвитку видання. Саме завдяки їх наполегливості, професіоналізму та відданості науці збірник упевнено зберігає високий статус і продовжує розвиватися навіть у непростих умовах сьогодення.

Для авторів це відкриває додаткові можливості оприлюднювати результати наукових досліджень у визнаному фаховому виданні, а для читачів – гарантує доступ до актуальних, якісних та змістовних наукових праць у сфері протидії злочинності та суміжних галузей права.

Наразі триває формування та набір статей до випуску 52 збірника. Запрошуємо докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), аспірантів, ад’юнктів і молодих учених долучитися до авторського колективу та закарбувати свої наукові здобутки на сторінках видання. Термін подання матеріалів – до 15 жовтня 2026 р., орієнтовний термін виходу випуску – до 31 грудня 2026 р. Детальніше про умови подання – на сторінці анонсів: https://pbz.nlu.edu.ua/announcements

Ми відкриті до нових ідей, актуальних досліджень і вагомих наукових напрацювань. Попереду – нові дослідження, фахові дискусії та подальші наукові здобутки. Разом розвиваємо українську науку у сфері боротьби зі злочинністю!

Протягом 8-10 червня 2026 року старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Інституту Микола Пашковський  взяв участь у міжнародній конференції “Teaching International Human Rights Law in Times of Normative Contestation”, що відбулася в Університеті Інсбрука, Австрія.

Конференція об’єднала провідних науковців із різних країн та була присвячена актуальним питанням викладання міжнародного права в умовах збройних конфліктів, політичної поляризації, технологічних змін та нормативної контестації. У межах заходу обговорювалися питання міжнародного права прав людини, міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права, перехідного правосуддя, академічної свободи, захисту прав меншин та ролі університетів у сучасному правовому дискурсі.

Особливе значення для українського наукового контексту мали дискусії щодо російської агресії проти України, поточного збройного конфлікту, відповідальності за міжнародні злочини, ролі Міжнародного кримінального суду, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії, захисту потерпілих та викликів перехідного правосуддя.

Дванадцятого червня 2026 року науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України Микола Пашковський взяв участь у круглому столі «Питання допустимості та автентичності електронних доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT), у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів».

Захід був організований International Development Law Organization (IDLO), T.M.C. Asser Instituut та Тренінговим центром прокурорів України. Учасники круглого столу обговорили актуальні питання використання електронних доказів, отриманих із відкритих джерел, у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів, зокрема проблематику їх належності, допустимості, автентичності та процесуального закріплення.

Микола Пашковський виступив із доповіддю в межах панелі «Існуюча правова практика щодо визнання електронних доказів, зібраних за допомогою OSINT, як належних, допустимих та автентичних». У доповіді було приділено увагу підходам правозастосовної практики до перевірки та оцінки як доказів в електронній формі інформації, отриманої з відкритих джерел, а також процесуальним вимогам, які мають значення для подальшого використання у кримінальному провадженні таких доказів.

Участь у заході стала важливою нагодою для професійного обміну між представниками наукової спільноти, органів правопорядку, міжнародних організацій та експертного середовища щодо підвищення ефективності розслідування та доказування міжнародних злочинів.

У травні 2026 р. було підбито підсумки IV міжнародного конкурсу наукових та навчальних видань з права, безпеки та євроінтеграції “Юридика”. Здобутком для Інституту стало зайняття другого місця опублікованим під грифом установи Науково-практичним коментарем до статті 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) (Харків, 2025 р.) в номінації “Науково-практичні видання з публічного права” (науково-практичні коментарі, порадники, пам’ятки)”.

Книга видана за науковою редакцією та зі вступним словом д.ю.н., проф., директора Інституту Владислави Батиргареєвої творчим колективом авторів у такому складі:

Дарина Євтєєва – к.ю.н., ст. дослідник, заступник директора з наукової роботи Інституту;

Андрій Лапкін – д.ю.н., проф., доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

Катерина Новікова – к.ю.н., ст. дослідник, старший науковий співробітник Інституту.

Нагадаємо, що видання стало одним із підсумків реалізації проєкту «Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії глорифікації збройної агресії рф в Україні», виконаного за підтримки Національного фонду досліджень України протягом 2023 – 2024 років.

Із коментарем можна ознайомитися за посиланням.

Із іншими результатами проєкту можна ознайомитися за посиланням.

Другого червня 2026 р. в Інституті було проведено онлайн-семінар для здобувачів освіти та молодих вчених щодо актуальних питань академічної доброчесності при написанні дисертацій та інших наукових праць.

Відкриваючи захід, директор НДІ вивчення прблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки Владислава Батиргареєва зазначила, що семінар проводиться в рамках реалізації двох програм спільної діяльності: Національної академії педагогічних наук України та Національної академії правових наук України на 2024-2026 роки, а також  Національної академії наук України та Національної академії правових наук України на 2026-2028 роки, укладених президентами академій Володимиром Журавлем, Анатолієм Загороднім та Василем Кременем.

Владислава Батиргареєва зауважила, що, проводячи семінар, Інститут прагне до популяризації академічної доброчесності серед науковців, зміцнення культури якості при проведенні наукових досліджень, а також консолідації дослідників навколо питань цієї тематики. При цьому Інститут у своїй діяльності тримає курс у рамках тенденцій розвитку політики академічної доброчесності. Зокрема, в цьому році прийнято Положення про використання штучного інтелекту в науковій, освітній та управлінській діяльності. Також проводяться постійні просвітницькі заходи з науковими працівниками та аспірантами з питань академічної доброчесності й у т.ч. доброчесного використання штучного інтелекту.

Також Владислава Батиргареєва представила спікерів семінару, якими виступили:

Дарина Євтєєва, заступник директора з наукової роботи Інституту, кандидат юридичних наук, старший дослідник, гарант освітньо-наукової програми;

Вікторія Ворожбіт-Горбатюк, головний науковий співробітник Інституту, доктор педагогічних наук та доктор філософії в галузі права, професор, голова Комісії з наукової етики;

Аліна Калініна, старший науковий співробітник Інституту, кандидат юридичних наук, старший дослідник;

Андрій Лапкін, доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, стейкхолдер освітньо-наукової програми «Право».

Модератор заходу Дарина Євтєєва відмітила, що актуальні питання, стосовні академічної доброчесності, були попередньо зібрані у здобувачів і молодих вчених Інституту та установ-партнерів за допомогою анонімного анкетування  та згруповані  за такими тематичними блоками:
– використання штучного інтелекту;
– коректне цитування, запобігання плагіату, самоплагіату;
– інші питання академічної доброчесності.

Протягом семінару спікери надавали відповіді на запитання за вказаними блоками, а також на ті, що виникли у слухачів під час заходу. Окрім того, присутнім були надані посилання на низку корисних матеріалів, розміщених на спеціальній сторінці сайту Інституту “Академічна доброчесність”.

У заході взяли участь близько 40 учасників, серед яких здобувачі освіти та науковці таких установ, як НДІ вивчення прблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, Національної академії внутрішніх справ, Університету менеджменту освіти НАПН України, Інституту професійної освіти НАПН України та ін.

Із відеозаписом події можна ознайомитися за посиланням.