ivpzadmin – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса

Відбувся VI Медико-правовий форум «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПІД ЧАС ВІЙНИ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ»

         Нашу країну не здолати! Це в черговий час довели і наші вчені, які незважаючи на перебої з електроенергією по всій країні 25 листопада 2022 р. взяли участь у VI Медико-правовому форумі «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПІД ЧАС ВІЙНИ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ». Захід був організований та проведений лабораторією дослідження проблем національної безпеки у сфері громадського здоров’я НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України. Співорганізаторами заходу виступили Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, видавничий дім ALUNA, ГО «Асоціація фармацевтичного і медичного права», БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права». Модерувала захід акад., д.ю.н., проф. Наталія Гуторова.

         Із привітальним словом виступила директорка НДІ ВПЗ ім. акад. В. В. Сташиса Владислава Батиргареєва, яка розповіла про ті виклики, які постали перед українським суспільством, а також сферою охорони громадського здоров`я, в умовах правового режиму воєнного стану. «Україна сьогодні – це бренд мужності і стійкості, оскільки вона стала прикладом всьому світу не лише відваги на полі бою, а й прикладом у підходах до медичного обслуговування цивільного населення, комбатантів та інших учасників зіткнення з обох сторін російсько-української війни». – зазначила Владислава Станіславівна.

          Також привітали учасників форуму Anna Łuczyńska (видавництво Aluna) та Валерія Рачинська (директорка департаменту з прав людини, гендеру та розвитку спільнот БО “100 відсотків життя – Мережа ЛЖВ).

         Із доповідями виступили: д. фарм. наук, проф. Алла Немченко, к.ю.н., д. фарм. наук. Вікторія Назаркіна, к.ю.н., доц. Оксана Кашинцева, к.ю.н., доц. Радмила Гревцова, адвокатеса, керівниця Тренінгової групи АС, експерту БО «100% життя» Анастасія Сербіна, к.ю.н., доц., Ірина Селіванова та к.ю.н., доц. Катерина Москаленко.

         Доволі цікаві проблеми були висвітлені не лише гостями Форуму, але й науковцями лабораторії дослідження проблем національної безпеки у сфері громадського здоров’я та інших підрозділів Інституту. Так, д.ю.н., проф. Віталій Пашков виступив із доповіддю на тему: «Правове регулювання аптечної діяльності в країнах ЄС». Віталій Михайлович зазначив, що в більшості країн ЄС на законодавчому рівні встановлені обмеження для власника аптек на кількість аптек, якими він може керувати. Здебільшого їх максимальна кількість становить 1 аптека, якою може особисто керувати власник, та лише три філії аптеки (три аптеки), дозвіл на керування якими передається фармацевтам. Імплементація цих положень європейського законодавства дозволить подолати монополізацію українського фармацевтичного ринку, яка спостерігається нині та знизити вартість лікарських засобів для кінцевого споживача. Останнє є вельми важливим завданням в умовах війни, яка триває на території України.

         К.ю.н., доц. Анна Сидоренко розповіла про «Особливості правового регулюванння праці медичних працівників в умовах воєнного стану». Анна Сергіївна зазначила, що після запровадження в країні воєнного стану МОЗ одразу затвердило наказом № 374 від 24.02.2022 р. «Тимчасові заходи у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок військової агресії рф проти України». Навантаження лікарів, особливо у прифронтових територіях, суттєво збільшилось. З огляду на ускладнену логістику МОЗ рекомендувало збільшити надання допомоги із застосуванням телемедицини та проводити медико-соціальну експертизу за спрощеною процедурою і заочно. Тобто, попри всі складнощі українська медицина намагається адаптуватися під реалії війни, а лікарі продовжують виконувати  свої надважливі професійні обов’язки.

      К.ю.н., ст. дослідник Сабріє Шрамко доповіла про те, який негативний вплив на довкілля та громадське здоров’я чинить зброя, яка використовується під час ведення бойових дій, що відбуваються на території України.

      К.ю.н., доц. Тетяна Михаліченко під час виступу підняла доволі гостру проблематику сьогодення, а саме порушення права набезоплатну медичну допомогу на тимчасово окупованих територіях.

        Учасники Форуму висловили надію на очну зустріч на VII Медико-правовому форумі в наступному році! Віримо в ЗСУ та в швидку перемогу над ворогом! Слава Україні!

Новину підготували: ст. н. сп, к.ю.н, доц. Тетяна Михайліченко та ст. н. сп., к.ю.н., Юлія Забуга

Вшанування пам’яті жертв голодоморів (26 листопада 2022р.)

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні відзначається національний День пам’яті жертв голодоморів. Традиційно о 16.00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Днями від заступника голови Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду Миколи Герасименка Інститут отримав в дар енциклопедичну, монографічну та періодичну літературу, присвячену чорним дням в історії нашої держави. У виданнях розкриваються та аналізуються факти про чи не найбільшу трагедію в історії України ХХ століття. Видання стали перлиною тематичної виставки літератури, що підготовлена в Інституті до національного Дня пам’яті жертв голодоморів.

Пам’ять про жертв голодоморів 1932-1933 та 1946-1947 років назавжди у серцях українців.

 

Вітаємо з успішним захистом дисертації!

Вітаємо із захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії аспірантку відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Яну Тализіну

Двадцять п’того листопада 2022 р. в Інституті відбувся перший захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії за новими вимогами, передбаченими Порядком присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44. 

Захист проводився в онлайн-форматі, пряма трансляція відбувалася на ютуб-каналі Інституту.

Дисертантка представила наукову доповідь на тему “Нормативне забезпечення та реалізація конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні”. У дискусії взяли участь голова та члени разової спеціалізованої вченої ради: д.ю.н., ст. наук. співроб. Наталія Глинська, д.ю.н., проф. Ганна Тетерятник, к.ю.н., доц. Вікторія Рогальська, к.ю.н., ст. наук. співроб. Галина Авдєєва та к.ю.н. Дар’я Клепка.

До наукової дискусії також долучився науковий керівник аспірантки д.ю.н., проф. Іван Тітко.

За результатами голосування разовою спеціалізованою радою було одноголосно прийнято рішення про присудження ступеня доктора філософії  Яні Тализіній.

Участь науковців Інституту у Міжнародної науково-практичної конференції «Реалізація та розвиток публічної політики у сфері безпеки дорожнього руху під час війни та у повоєнний період»

Вісімнадцятого листопада 2022 року Донецьким державним університетом внутрішніх справ разом із іншими співорганізаторами у рамках Тижня безпеки дорожнього руху в світі, що провадиться на виконання ІІ десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030, проведено Міжнародну науково-практичної конференції «Реалізація та розвиток публічної політики у сфері безпеки дорожнього руху під час війни та у повоєнний період».

Із привітальними словами до учасників заходу виступили керівництво Донецького державного університету внутрішніх справ та керівництво МВС України та Департаменту патрульної поліції України. Зокрема, доповідачами зверталася увага на той факт, що воєнні дії на території України лише актуалізували вирішення проблем безпеки дорожнього руху, які і без того були у фокусі постійної уваги. До вступних промов долучився й іноземний партнер Університету, начальник Департаменту правоохоронних органів Консультаційної місії Європейського Союзу в Україні Майкл Сторм.

На пленарному засіданні виступи експертів присвячувалися міжнародному досвіду убезпечення дорожнього руху, законодавчому забезпеченню цієї сфери та безпеці дорожнього  руху під час збройних конфліктів. Експертами зверталась увага на обмеженні повноваження працівників патрульної поліції України стосовно водіїв порівняно із поліцейськими країн Європи, що, на їх думку, значно знижує профілактичну функцію патрульної поліції.

Обговорювалися й загрози, що набули сьогодні актуальності, а саме збільшення смертності дітей шкільного віку на дорогах України внаслідок вимкнення світла. Такі обставини тягнуть за собою навантаження на поліцейську, медичну системи, а міністерство інфраструктури. Так, голова громадської організації «Traffic Challenge» Ольга Дробишева зробила наголос на проблемі невикористання світловідбивачів українцями та відсутності контролю за їх використання. Вона підрахувала, що ціна безпеки дитини коливається від 1,20 грн до 2 грн – це ціна стрічки світловідбивача. Наприкінці виступу доповідачка запропонувала організувати пілотний проєкт із забезпечення світловідбиваючими стрічками школярів у будь-якій територіальній громаді та прослідкувати позитивний ефект.

Загалом науково-практичний захід об’єднав науковців і практиків різних галузей знань, представників громадських організацій, які небайдужі до проблеми безпеки дорожнього руху та у межах своєї професійної діяльності роблять все задля збереження життя і здоров’я громадян України на дорогах. Від Інституту взяли участь у заході науковці відділу кримінологічних досліджень: старші наукові співробітники Сабріє Шрамко, Інна Христич та Аліна Калініна.

Відбулося засідання Вченої ради НДІ ВПЗ (16 листопада 2022 р.)

Шістнадцятого листопада 2022 р. в Інституті відбулося онлайн-засідання вченої ради, на якому заслухано наукову доповідь доктора юридичних наук, доцента, головного наукового співробітника відділу дослідження проблем кримінально-виконавчого права Олександра Пащенка на тему «Кримінально-виконавча політика» чи «політика у сфері виконання кримінальних покарань»?» Наукова доповідь викликала жваву дискусію, в якій взяли участь д.ю.н., проф., акад. НАПрН України Вячеслав Борисов, д.ю.н., проф. Анатолій Степанюк, д.ю.н., проф. Людмила Демидова, д.ю.н, проф. Батиргареєва, д.ю.н. Михайло Шепітько та к.ю.н. Костянтин Автухов.

Так само на засіданні вченої ради виступив доктор юридичних наук, професор, Анатолій Степанюк, який доповів про результати роботи відділу дослідження проблем кримінально-виконавчого права НДІ ВПЗ імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України.

Окремим питанням порядку денного засідання став розгляд ініціативного законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення спеціального досудового розслідування та обрання до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності», що був презентований відділом дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою та після обговорення рекомендований вченою радою до спрямування до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. 

На порядку денному засідання вченої ради було розглянуто й питання аспірантури. Зокрема, затвердження тем дисертацій та утворення спеціалізованої вченої ради для проведення разового публічного захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 081 «Право» (спеціалізація 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність) аспірантки Інституту Г.В. Бєсєди на тему «Судове контрольне провадження у досудовому розслідуванні» (науковий керівник д.ю.н., проф. Л. М. Лобойко).

Крім того, на засіданні вченої ради було обрано делегатів на з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ для обрання члена Вищої ради правосуддя, який відбудеться 16 грудня 2022 р. у м. Київ.

Науковці та аспіранти НДІ ВПЗ долучилися до обговорення питань громадської безпеки на лекції начальника ГУНП України в Харківській області Володимира Тимошка

Шістнадцятого листопада 2022 року науковці та аспіранти НДІ ВПЗ долучилися до обговорення стану правопорядку в м. Харкові та області на лекції начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу, кандидата юридичних наук Тимошка Володимира Володимировича на тему “Особливості діяльності поліції в активній фазі бойових дій і на деокупованих територіях”. 

Начальник ГУНП України в Харківській області відмітив, що порівняно з довоєнним 2021 роком наразі у Харківській області відбулося зниження рівня злочинності на 22 % . Причинами цього можна вважати: евакуацію значної кількості населення Харківщини; єднання членів громад, які залишилися в місті Харкові та області, перед загрозою зовнішньої агресії; введення комендантської години; посилене патрулювання вулиць населених пунктів співробітниками поліції та ін.

Окремий акцент Володимир Тимошко зробив на розкритті особливостей розслідування загибелі мирного населення, порядку реєстрації подібних випадків та проведенню процедури екзгумації тіл загиблих громадян.

Також було підкреслено про роль особового складу поліції Харківщини у перші дні російської агресії у дотриманні правопорядку. 

Така зустріч науковців і практиків на локальному рівні надала можливість провести продуктивний діалог із обговорення питань громадської безпеки регіону та пропозицій щодо зміцнення правопорядку.

Інститут виступив співорганізатором міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми нормативно-правового визначення статусу військовополонених»

Десятого листопада 2022 року відбулася міжнародна науково-практична конференції «Актуальні проблеми нормативно-правового визначення статусу військовополонених», організатором якої виступили Національна академія правових наук України, Національна академія внутрішніх справ, Київський регіональний центр НАПрН України, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, Всеукраїнське громадське об’єднання «Пенітенціарна асоціація України».

Під час конференції було розглянуто широке коло питань, зокрема щодо міжнародних норм і стандартів в галузі поводження з військовополоненими; ролі в цьому процесі міжнародних та національних інституцій; кримінально-правові аспекти відповідальності військовополонених; розслідування справ щодо діянь, вчинених військовополоненими; медичне забезпечення військовополонених, організація контролю за дотриманням їх прав, охорони і нагляду; питання організації діяльності та створення необхідних умов тримання в таборах та секторах для військовополонених; проблеми виконання кримінальних покарань щодо військовополонених у раз їх притягнення до кримінальної відповідальності; дисциплінарна та інша відповідальність військовополонених.

У роботі конференції взяли участь провідні вчені вітчизняних та зарубіжних навчальних, науково-дослідних закладів, представники державних органів і установ, які безпосередньо займаються діяльністю в межах обговорюваної тематики.

З привітальним словом до учасників конференції звернулася Владислава Батиргареєва – доктор юридичних наук, професор, директорка Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, наголосивши, що особливістю цієї міжнародної конференції є його присвячення актуальному, важливому і складному питанню, пов’язаному з військовополоненими, що є специфічним та відмітним від попередньої практики під час воєнних дій в Україні.  Нині на тлі російської агресії значної актуальності набули питання, пов’язані з військовополоненими, зокрема, причетними до кримінально-протиправних дій. Наша держава має значне число військовополонених, які або були захоплені в ході бойових дій, або самостійно здалися в полон, що зумовлює актуальність дослідження кримінально-правових аспектів відповідальності таких осіб, організації їх тримання, побуту, реалізації прав, виконання обов’язків, проведення обмінів тощо.

Усе це призводить до потреби швидкої зміни та удосконалення нормативної бази, що регулює питання поводження з військовополоненими, притягнення їх до кримінальної відповідальності, та регламентує різні сфери їх тримання – з’являються нові законодавчі акти, приймаються порядки, правила тощо. Проте залишаються невирішеними питання правового регулювання процесів реалізації військовополоненими цивільних, сімейних та інших прав, їх участі в трудовій діяльності, процедур

Доволі дискусійним для практики є навіть питання того, хто належить до категорії військовополонених, чи можливий громадський контроль за дотриманням їх прав та виключенням застосування репресалій до військовополонених. Саме на пошук наукових підходів до розв’язання означених проблем і має спрямовуватись подальша наукова дискусія.

У продовження наукової дискусії Анатолій Степанюк, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділом дослідження проблем кримінально-виконавчого законодавства Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України виступив з доповіддю щодо стану виконання Україною положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Було наголошено, що місцем для тримання військовополонених має бути табір. Стаття 3 Женевської конвенції вказує на те, що кожний табір військовополонених безпосередньо підпорядковується відповідальному офіцеру,  який входить до складу регулярних збройних сил держави,  що тримає в полоні. Більш того, стаття 22 Женевської конвенції містить норму, згідно з якою не слід взагалі розміщувати військовополонених у в’язницях. Таким чином, виходить, що військовополонені за своїм статусом – це особи, які обмежені волі, а не позбавлені волі.

Анатолій Хомич наголосив, що аналіз «Порядку тримання військовополонених» дає підстави зробити висновок, що Кабінет Міністрів України у ряді принципових моментів, наведених вище, визначився своєрідно, не так, як це передбачено Женевською конвенцією. Тому є багато напрямів, за якими доцільно удосконалювати практику та нормативне регулювання.

Ірина Яковець, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінально-виконавчого законодавства Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України звернула увагу на проблеми у правовому статусі військовополонених з позиції медичних та трудових прав. По-перше, надання медичної допомоги покладено не на військову чи цивільну установу, а на медичних працівників закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (зокрема первинний медичний огляд, контроль та аналіз стану здоров’я військовополонених у таборах, а також здійснення на територіях таборів державного санітарно-епідеміологічного нагляду). При цьому не враховується, що відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, спеціалізована медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров’я, що забезпечують надання такої допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення (у межах, визначених договором). Незважаючи на цей унормований підхід, стосовно військовополонених чомусь започаткована практика подвійного фінансування (витрат бюджету) на те, що і так фінансується в межах програм медичних гарантій.

По-друге, окремого обговорення потребує питання збереження персональних даних та медичної таємниці. Як і Женевська Конвенція, національні Правила передбачають, що військовополоненим, які пройшли амбулаторне або стаціонарне лікування, видається виписка з медичної документації, копія якої надсилається також до Національного інформаційного бюро. І це при тому, що стаття 39 Основ передбачає: пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Усе це вказує на наявність прогалин у нормативному регулюванні медичної допомоги військовополоненим, які потребують вирішення.   Так само упущення є й у питаннях залучення військовополонених до праці.

Жвава дискусія серед учасників конференції розгорнулася стосовно питань притягнення військовополонених до кримінальної відповідальності, належності до категорії «військовополонених» представників та званих лнр/днр, подальші дії щодо таких осіб після закінчення воєнного стану та інших аспектів. 

За результатами обговорення, учасники конференції вирішили підготувати резолюцію, яку направити до відповідних органів влади для забезпечення виконання вимог як міжнародних, так і національних нормативних актів, що стосуються питань військовополонених.

Всесвітній день науки за мир і розвиток 2022

Щорічно 10 листопада у світі відзначають Всесвітній день науки за мир та розвиток (World Science Day for Peace and Development). Темою цього дня у 2022 році є Фундаментальні науки в інтересах сталого розвитку.
Всесвітній день науки покликаний підвищити важливість і актуальність науки в нашому повсякденному житті. У такий спосіб підкреслюється важлива роль науки в суспільстві і необхідність залучення громадськості до дискусії з питань новітніх наукових розробок. Це також підкреслює і роль учених у розширенні нашого розуміння процесів, що відбуваються навколо та всередині нас.
«Для досягнення 17 цілей, передбачених стратегією сталого розвитку до 2030 року, як ніколи важлива роль фундаментальних наук», – із таким посилом Генеральна Асамблея ООН оголосила про підписання резолюції щодо проведення тематичного року у 2022 році. Посилення значення фундаментальних наук є життєво необхідним для досягнення сталого розвитку та поліпшення якості життя людей у всьому світі.
Особливої актуальності це набуває в умовах російської військової агресії проти України, коли весь світ опинився на порозі продовольчої, гуманітарної кризи та перед загрозою ядерного вибуху. Криза, що виникла, має стати тривожним сигналом щодо терміновості збільшення фінансування і підтримки наукових досліджень в усіх галузях знань.
Головним напрямом діяльності НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України є здійснення фундаментальних наукових досліджень на актуальні для суспільства та правових наук теми. Умови, в яких опинилася наша держава, починаючи із 24 лютого 2022 р., не стали на заваді здійсненню цього завдання, а навпаки, стимулювали науковців до зміни вектору досліджень, проведення їх в умовах будь-якої складності, розробленню, виданню та поширенню продукції для населення (зокрема, було розроблено серію пам’яток для громадян з метою убезпечення їх від злочинності в умовах російської агресії), активній участі в обговоренні на міжнародних наукових та науково-практичних заходах ситуації, в якій опинилася Україна, проведенні тренінгів та лекцій для правоохоронців і громадян тощо. Адже для наших співробітників наука – понад усе! Разом до перемоги!
 

Науковий співробітник НДІ ВПЗ Микола Пашковський провів тренінг у Тренінговому центрі прокурорів України

Восьмого листопада науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, к.ю.н., доц. М. І. Пашковський разом із провідним науковим співробітником Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» к.ю.н., доц. Т. Р. Коротким провів тренінг у Тренінговому центрі прокурорів України для прокурорів-процесуальних керівників на тему «Кваліфікація ракетних нападів на об’єкти енергетичної інфраструктури України».

На тренінгу було розглянуто такі питання:

  1. Загальна характеристика та застосування міжнародного гуманітарного права у кримінальному праві України.
  2. Загальні питання та принципи кваліфікації воєнних злочинів: заснованість на міжнародному гуманітарному праві.
  3. Особливості доказування у кримінальних провадженнях щодо ракетних нападів на об’єкти енергетичної інфраструктури України.

Тренінговий центр прокурорів України – партнер НДІ ВПЗ, з яким нещодавно було укладено Меморандум про співпрацю. Однією із форм партнерства між установами є проведення спільних заходів.  

 

Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми нормативно-правового визначення статусу військовополонених” (10 листопада 2022 р.)

Шановні  колеги!
 
Запрошуємо Вас взяти участь у міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми нормативно-правового визначення статусу військовополонених», яка відбудеться у  змішаному форматі (дистанційна форма відбудеться із використанням платформи ZOOM) 10 листопада 2022 р.
 
 
Інфолист заходу: