Двадцять восьмого квітня в Інституті в онлайн-режимі відбулася науково-практична конференція “Пріоритет прав людини у кримінальному провадженні: межі втручання, ефективні засоби захисту”. Захід об’єднав провідних фахівців правоохоронних органів, наукової спільноти та закладів вищої освіти України.

Із вітальним словом до учасників звернулася директор Інституту Владислава Батиргареєва. 

У своєму виступі Владислава Станіславівна підкреслила, що в умовах воєнного стану питання дотримання прав людини у кримінальному провадженні набуває особливої ваги, оскільки саме в період підвищених ризиків держава має демонструвати найвищі стандарти правової культури. Вона наголосила, що, саме синергія науки та практики дозволяє виробляти ефективні механізми мінімізації втручання у права особи та забезпечувати баланс між інтересами правосуддя і правами людини. Також вона відзначила важливість проведення таких заходів як платформи для фахового діалогу, що сприяє вдосконаленню кримінального процесу та зміцненню довіри до правової системи в цілому.

Вступну наукову доповідь представила голова організаційного комітету, завідувачка відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Наталія Глинська. У своїй доповіді «Пріоритет мінімізації втручання у права і свободи в кримінальному провадженні: від нормативної декларації до ефективних механізмів забезпечення» вона акцентувала увагу на необхідності переходу від формального закріплення стандартів прав людини до їх реального впровадження у правозастосовну практику.

Під час заходу було представлено низку актуальних наукових доповідей, зокрема:

голова Київського районного суду м. Харкова, д.ю.н., доцентка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Світлана Шаренко висвітлила проблеми забезпечення балансу між правами особи та інтересами досудового розслідування у діяльності слідчого судді;

професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк проаналізувала питання дотримання прав людини під час проведення обшуку крізь призму практики Верховного Суду;

завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія», д.ю.н., проф. Олександр Торбас зосередив увагу на оцінці ризиків переховування особи при обранні запобіжних заходів;

професорка кафедри права імені академіка УАН о. Івана Луцького Заклад вищої освіти «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф. Ірина Басиста розкрила ефективність досудового розслідування в контексті законодавчих новацій та дотримання прав учасників провадження;

старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, к.ю.н., доц. Микола Пашковський представив аналіз підходів Європейського суду з прав людини щодо використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій;

доцентка кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Марина Демура дослідила особливості забезпечення прав людини у провадженнях щодо домашнього насильства у контексті євроінтеграції України у рамках грантового проекту Національного фонду досліджень України «Модернізація кримінального провадження України в умовах європейської інтеграції» (реєстр. №2025.07/0259);

заступник керівника Апарату Верховного Суду – керівник секретаріату Касаційного кримінального суду,  старший науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, к.ю.н. Юрій Хім’як окреслив значення удосконалення судової статистики для підвищення ефективності кримінального судочинства.

Захід став важливим майданчиком для обговорення актуальних проблем кримінального процесу, обміну науковими підходами та вироблення практичних рекомендацій щодо забезпечення прав людини в умовах сучасних викликів.